У-у-у, хе-хе-хе, привет, бро! Давай, садись поудобнее, я сейчас тебе расскажу, как я взял бодрячка и улетел на концерте в Крокус Сити Холл! Ой, а перед этим, надо сперва замараться про закладки, которые я себе зацепил, чтобы все было понятнее. Чтобы по-настоящему улететь, нужно было взять МДМА, знаешь, чистый экстази. Вообще, это как настоящая химия для мозга, она поднимает вайб на небеса и заставляет тебя чувствовать себя королем вечеринки. Я долго искал, где купить, но в конечном итоге нашел достаточно связей, чтобы себе это позволить.
Так вот, все началось с того, что мне в личку написал один парень. Он предложил мне "винт", а я ему - "да, братишка, давай по полной программе!" Винт - это первитин, крутящая штука, которая дает тебе энергию и силы на весь день. Я сказал ему, чтобы мы встретились на углу, и это была офигенная идея, братан! Встретились в назначенном месте, парень вытащил пакетик, и я дал ему деньги. Вот и халява, сразу и досталась!
Конечно, после уморительного "винта" я задумался, а почему бы и не добавить героина в свою коллекцию закладок. Да, этот мощный наркотик может унести тебя за пределы реальности, словно на собственное облачко. Но я знал, что следует быть осторожным с говном, ведь оно может стать реальной зависимостью. И вот, купил я его, но все же решил пока не пользоваться, чтобы не рисковать. Ну, не ной, я же не проскочил недогон и все-таки хорошо оторвался!
И вот, настал долгожданный день концерта в Крокус Сити Холл. Я был уже в самом вайбе, потому что перед выходом на концерт решил прихватить марцефала. Это такой наркотик, который даёт эйфорию и бодрость. Чтобы не заскучать до вечера, я весь день провел с друзьями, кайфанул и подготовился к настоящей вечеринке.
И вот, настало время. Мы пришли на концерт, и я уже сразу понял, что это будет огонь! Зал был заполнен горячей молодежью, все были в хорошем настроении и готовы оторваться по полной программе. Винт, который я принял до концерта, действовал уже на все сто! Я чувствовал себя бесконечно счастливым и полон энергии, словно на сцене выступал сам Марк Мэнсон!
Мне было необходимо спрятаться от охраны, чтобы не попасть за то, что привез закладки с собой. Ведь это не шутки, братишка. Взять на концерт наркотики - это не просто так. Но я нашел свой уютный уголок, где смог спокойно насладиться своими находками. Я улетел на МДМА, словно легкий пух исчез в атмосфере концерта.
Но, знаешь, брат, вечеринка была такой офигенной, что даже недостаточно наркотика не помешало мне весело провести время. Ведь самое главное на концерте - это атмосфера. А эта атмосфера была полная эйфории и безудержного веселья. Мы все кайфовали, подпевали самим популярным хитам и просто были свободными!
Я также не мог не отметить бешеную энергию, которая витала вокруг. Заигрывающие светомузыкальные фонтаны и мощные басы создавали невероятную атмосферу. Я наслаждался каждой ноткой, каждым движением и ощущал себя в гармонии с музыкой.
Но, как говорится, все хорошее когда-то заканчивается. Вот и вечер заминул, концерт подошел к концу. Я полон воспоминаний и всей этой атмосферы. Понимаешь, брат, таких моментов нельзя забывать, они оставляют след в сердце и душе. Это было нечто невероятное - быть настоящими, ощущать момент и просто улететь!
В общем, братишка, я тебе рассказал, как я купил закладки, улетел на концерте в Крокус Сити Холл и почувствовал себя настоящим королем. Вся халява, весь вайб - они были со мной на протяжении всего эти дорогого вечера. Я чувствовал себя свободным, не зависимым от реальности, и это было офигенно, брат! Впереди еще много веселых моментов, но они уже другая история...
Ярокий вечір, як заскочив на закладки по Большій Васильківській. Місце було запрошливе, анаша лежала на поверхні, мов тоненький снігокатанка, що гріла мої душу та мозок. Її радості неможливо зіміряти, лише довіршувати. Цілий день чекав на цю хвилю, на цей кайф, коли мій організм знову схоплюватиме бурхливий танець з прекрасною МДМА.
Усе почалося, коли я дізнався про нову партію, яка з'явилася у нашому місті. Звістка про цю чудову речовину розлетілася швидше, ніж шмыгання твого дідька по вулиці. І ось, я вже добрався до останнього моменту: мій телефон дзвонить, іниціатором виклику є мій довірений шиз із прізвищем «Тріпер». Цей тупий сукин син вміє затрахати не на жарт!
— Ей, бруднюча, встиг биш сюди, забирай свою прописку та теревенько в машинку! — кричу я, бачачи, як він підкрадається до мене. У себе в кишені, він носить бабине серце, але молодець — робить свою справу!
Мій вірний піде на все, аби я почувався на правильній хвилі. Він підходить з похмурим виглядом, з перших слів видно, що його хтось може виллє.
— Чувак, я за тобою стежив, і підкоривши весь місцевий кафе «Табуретка», я рванувся сюди. У мене для тебе є крута покупка, на яку ти ніколи не відмовишся.
Мої очі закатилися, я знаю, що це буде знову чудове пригода. В моїй голові вже формується план, як ми з Тріпером влаштуємо охоту за пасхальними яйцями на кладовищі. Я знаю, це звучить макабрічно, але що справиш — життя наркомана не таке просте.
Слідуючого дня ми встигаємо всі підготуватися до охоти. Всі радісні, як діти з магазину з цукерками. Дехто готується на більш серйозному рівні, підтягуються і все таке. Ми виправдовуємось перед родиною, що на навчанні, але насправді знаходимося в іншому світі, і нам там кайфово!
Згідно плану, о 12 годині по обіді ми збираємося на кладовищі, де знаходиться наше таємне сховище. З кишень я достаю біле — героїн, щоб надати собі та членам команди більше енергії та витримки на охоту. Справжні наркомани знають, що героїн підносить тебе додому, а МДМА робить тебе власністю вечірки. Всі взяли чпокнутись, і тільки я ще позволяю собі одну пыряться, адже ніщо не заборонено.
Кладовище, на яке ми попадаємо, виглядає вражаюче. Старі та гіллясті дерева, під якими зненацька може виповзти зла душа. Це як незнайомці в твоїх звичних розмовах — ти навіть не помічаєш, як вона вже на тебе наступила. Ще одна пыряться, і вже маю перед собою пейзаж, який зазвучує красивими пастельними кольорами, коли скінчиться особлива священна мить, що відбувається на наших очах.
Охоту ми виконуємо, як справжні професіонали. Нам вдається знайти кілька пасхальних яєць, які ніхто не знайшов за десятиліття. Ми радіємо, як діти, отримуючи свої перші подарунки на свято.
Усе було добре, але, якщо чесно, я починаю підозрювати одного з наших членів команди. Ймовірно, хтось з них на измене. Мої думки мотаються, мов чумацький багажник, але я не готовий відчепити. Я підстриг свої довгі волосся, адже готую нову дозу МДМА, і кожен моє космічний стрижка дає мені енергію та силу.
Усі крадуться, як бандити, але я відчуваю, що це не останній поворот. Я підкрадаюся до потенційного ватажка нашої опозиції, і вимовляю ті слова, що зневірять або сповнять його довірою.
— Слухай, мій друг, я знаю, що ти на стороні світла, але я все-таки прошу вірити мені. Ми тримаємо всю нашу команду під контролем, як справжній дідусь в пансіонаті, та не дамо комусь зіпсувати нашу пригоду. Довіряй, але перевіряй.
Той погляд, що він на мене викинув, пройде в історію. Я бачу, що він згоден, але його шрами він не забуде. Однак це кешуй-ся!, ми все одно шмигаємо вперед. Нічогісінько не зупинить нас!
На другому плані знаходиться наша більшість — ми, що віримо, що наша операція вдасться, йдемо вперед і залишаємо позаду все підозри та страхи.
Героїн б'є, але МДМА робить моє тіло вічно молодим. Поєднання цих двох речовин фіксує мене на сторінці історії, де я — репера наркомана, що звивається в психоделічних танцях під свою музику.
Так, кайфувати від охоти за пасхальними яйцями на кладовищі може тільки здоровий наркоман. Відчуваєш, як кригає страх в твоєму серці, але він не знаходить виходу, бо тіло вже закручується в пастку насолоди. Все важить, але твій дух вільний.
Роздумуючи про вчинене, я зізнаюся, що наші кроки були дорогими. Але формальності, чи не так? Життя наркомана — це прожити на повну катушку, поки світ не повернеться з довгого сну.
Cвіт, дивись на нас! Ми наркомани репери, що пожираємо ночі та якнайгучніше скандуємо наші тексті — і це наша вічна доля. Її не змінити, не варто нам і шукати виправдання.
Ми випливаємо на світло, втікаємо від проблем нашого суспільства, але виростаємо дітьми нашої революції. Бо ми — воплоти змін та відмова від банального світу, де кожна мить каже тобі, що ти не можеш усе змінити. Але ми можемо і ми самі знаємо це.
Ми — репери наркомани, не зобов'язані нікому пояснювати наш світ. Ми пишемо свою музику, танцюємо на своїх закладках та шмыгаємо на своїх хвилях. І це дуже прекрасно!
А тепер, залунати з кайфу, і прощатися з тобою. Життя занадто коротке, щоб пропускати моменти, коли можна забути про все і відірватися на повну програму. Кажу це, не затримуючись — і втікаю у своє місце, де наша гордість репера наркомана переливається через краєвиди нашого хижого світу.
Всього тобі найкращого у твоєму польоті. Ми розуміємо одне одного, і це надає моїм словам сили та шкідливість. Смійся з нього, але не пішов усякий вагабунд, якого не варто взяти на серйозно. Ми всі дзвінко сміємось, але ніхто не розуміє, що наш сміх — це наша зброя, що звучить найгучніше в цій всій музиці.
Це ми, репери наркомани, не передаються перевіркам. Ми знаємо всі секрети, кожна наша закладка розповідає т